Українці Угорщини

Державне Самоврядування Українців Угорщини

Державне Самоврядування Українців Угорщини

Відомо, що у багатьох країнах світу живуть українці. Виключенням не стала й Угорщина. Про те, коли на території Угорщини з’явилися перші українці, які там існують українські організації, і чим займаються наші співвітчизники нам розповів Кравченко Юрій, голова Державного Самоврядування Українців Угорщини, який народився в Запорізькій області, але з 1980 року мешкає в Угорщині.

 

 

ІСТОРІЯ

За достовірними історичними джерелами, українці (русини) з кінця ХІІІ століття почали просочуватися з Галичини (теперішня територія Західної України) на пустинні гористі території областей Мараморош, Берег, Унг та Земплен. XVII століття відзначилося вже масовим переселенням українців, які втікали від влади польських панів. Угорські магнати, (й серед них передусім родина Ракоці) через своїх ленників, селили переселенців із Галичини на своїх землях. У XVII столітті на територію Угорщини прибуло до 300 тисяч українців. Одна з таких груп осіла в угорських містах у підгір’ї  по осі Серенч–Токай–Шарошпатак. Поряд з цим, до кінця ХІХ століття спостерігався й спонтанний приплив населення. Остання велика хвиля переселенців прибула в другій половині ХІХ століття, й знову з густонаселених галицьких земель, звідки паралельно відбувалося масове переселення за океан – у Новий світ. Тисячі сімей вирушали з Галичини в сподіванні кращої долі в Америку або Канаду, інші, в той самий час, переселялися на анексовані боснійські території, а їх шлях пролягав через Угорщину. Чимало українців залишилися в Пешті та на його околицях. У 1837 році в Буді виходить перше українське літературне видання Галичини – альманах «Русалка Дністрова». Це видання вважається визначальною культурною віхою – воно засвідчило, що українська мова – жива мова, а в основі літературної української мови лежить народна поетична мова.

Нині угорські українці більш-менш компактно проживають в Будапешті, Комаромі, Сегеді, Дебрецені, Ніредьгазі, Варпалоті та Секешфехерварі. За даними перепису населення 1990 року в Угорщині мешкало 674 особи україномовного населення (враховуючи русинів). Під час перепису 2001 року українську мову визнали рідною 4.885 чоловік, до української національності віднесли себе 5.070 осіб, 4.779 висловили свою приналежність до української культурної традиції.

 

УКРАЇНСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Будапешті

Пам’ятник Тарасу Шевченку в Будапешті

Суспільне життя української спільноти Угорщини в організованих рамках ведеться з 1991 року. У цьому році було створене Культурне товариство українців та русинів Угорщини, як представницький орган українців. Після прийняття Закону про національні меншини (1993 р.) було створено Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ), головою якого стала Ярослава Хортяні. В 1995 році Товариство поповнилося відділеннями в Сегеді та Комаромі.

Восени 1998 року в Угорщині пройшли вибори до місцевих самоврядувань національних меншин. У результаті у чотирьох місцях Угорщини – Сегеді, Комаромі та у двох районах Будапешта (IV i IX р.) – були створені перші органи міс­цевого самоврядування українців Угорщини. Діяльність української громади з того часу піднялась на вищий організаційний  рівень. Сьогодні діє вже 16 органів місцевого українського національного самоврядування в Угорщині. Українські місцеві самоврядування працюють, як осередки української меншини, об’єднують навколо себе місцевих українців, проводять культурні та освітні заходи.

У січні 1999 року було створено Державний орган самоврядування українців Угорщини (ДОСУУ), як орган української культурної автономії в Угорщині. Фінансується Державне само­вря­дування українців з бюджету Угорського Парламенту.

Від дня заснування до осені 2014 року Державне самоврядування українців Угорщини очолювала Ярослава Хортяні. На парламентських виборах навесні 2014 року її обрано речником української національної меншини в Угорському Парламенті. У зв’язку з цим, згідно чинного законодавства, вона позбулася свого депутатського мандату Державного самоврядування українців Угорщини.

28 жовтня більшістю голосів обрано голову ДОСУУ – Юрія Кравченка.

З метою координації діяльності українських національних організацій на республіканському рівні постала необхідність створення централізованого органу. Для цього Державним самоврядуванням українців Угорщини було засновано Центр української культури та документації. Нова структура забезпечує культурну діяльність Державного самоврядування, організовує й направляє проведення культурних заходів відповідно до річного плану.

Товариство української культури залишилось громадською орга­ні­за­цією, базовою для культурно-освітньої діяльності.

 

ОСВІТНЯ ТА КУЛЬТУРНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

Пам'ятний знак жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні

Пам’ятний знак жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні

Діяльність Товариства української культури та органів національного самоврядування українців, як головний рушій у житті української спільноти, передусім спрямовані на плекання та збереження рідної мови, національних традицій, історичних пам’яток, а також розвиток культурного життя.

В Угорщині вже більше 18 років (з січня 1996 року) виходить двомовний часопис «Громада». Програма національних меншин «Рондо» на Угорському телебаченні щомісяця розповідає про життя української спільноти. Угорське радіо раз на тиждень транслює півгодинну українську програму.

В 2001 році силами українського самоврядування було створено власний інтернет-портал (www.ukrajinci.hu), на якому можна знайти актуальну інформацію про життя та діяльність українських громадських організацій в Угорщині. Інформація подається українською та угорською мовами, з численними ілюстраціями. На порталі можна знайти номери часопису „Громада” у повному обсязі, відео репортажі про основні культурні події.

Особливу увагу приділяється видавництву української літератури в Угорщині. Для тих, хто недостатньо володіє рідною мовою (передусім стосується дітей), а також угорців, які бажають вивчити українську мову, 1995 року було видано перший в Угорщині підручник української мови. На відзнаку 125-річчя з дня народження української поетеси Лесі Українки у 1996 році Товариство видало двомовну поетичну збірку «Сім струн», у 1999 році – двомовна збірка поезій Тараса Шевченка «Посланіє», у 2000 році – наукова праця Каміла Нойпауера «Слово о полку Ігоревім», 2001 році – альбом «10 років Товариству української культури в Угорщині».

Таким чином видано двомовні збірки поезій Тараса Шевченка та Лесі Українки, збірку поезій української поетеси, яка живе в Угорщині, Валентини Зінченко «Мальви на рушнику». Побачила світ підготовлена Ярославою Хортяні документальна праця про голодомор 1932-1933 років в Україні під назвою «Прихована правда», а також історичне дослідження Каміла Нoйпауера «Показання свідка». Самоврядування українців організувало міжнародну історичну конференцію «Пам’яті невинних жертв», матеріали якої були видані друком у 2007 році.

У лютому 2008 року відбулася презентація першого в Угорщині українського музичного диску під назвою «До верб і тополь». Це плід творчої співпраці колективу українських авторів та виконавців, які проживають в Угорщині.

14 червня 2014 року у Будапешті пройшла презентація аудіо альбому «Пам’яті Тараса Шевченка», на якому поезія в перекладі на угорську мову звучить у виконанні відомих угорських акторів.

ukrajinci.hu

ukrajinci.hu

З 1993 року при Товаристві української культури діє Українська недільна школа, де діти з українських сімей із Будапешта та навколишніх міст вивчають рідну мову, знайомляться з історією, літературою, традиціями свого народу, для збереження національної самосвідомості. За 21 рік створено цілу мережа відділень Недільної школи – у містах Сегед, Варпалота, Ні­редьгаза.

З 1996 року щорічно діє Міжнародний мовний табір української молоді – в таборі гостюють школярі з України та української діаспори сусідніх держав.

Важливе місце у культурному житті української громади займає драматичний гурток який, починаючи з 2003 року, вже перетворився на Український національний театр. Також у Будапешті працює Українська бібліотека (є зібрана власними силами Етнографічна колекція).

Відновлені та збагачені українські народні традиції: Різдво, Великодні свята, Івана Купала, Зелені свята. Масовим святом українців Угорщини вважаються Шевченківські Дні, які традиційно проводяться не тільки в Будапешті, а й в Середі, Комаромі, Міш­коль­ці, Варпалоті та інших містах Угорщини, де існують українські само­вря­ду­ван­ня.

Проводять літературно-музичні вечори з нагоди ювілеїв видатних українських письменників і поетів – Лесі Українки, Михайла Драгоманова, Івана Франка. Починаючи з 1998 року, 20 лютого, щорічно проводиться День української культури в Угорщині.

В грудні 1996 року в Будапешті Товариством української культури було організовано Міжнародну наукову конференцію з нагоди 130-ліття з дня народження Михайла Грушевського – історика, першого Президента Української Народної Республіки. Серед учасників і доповідачів конференції були професори Паризької Сорбонни, Братиславського, Ужгородського, Київського, Сегедського та Печського університетів, а також члени Академії наук України. А 2003 рік завершився Міжнародною конференцією  «Голодомор в Україні 1932-33 рр.»

Українцями Угорщини відкрито дві меморіальні дошки: 20 лютого 1998 року у Будапешті – на честь 160-ліття альманаху «Русалка Дністрова», який побачив світ в Угорщині, а також 20 березня 1998 року в Токаї – на відзнаку 275-ліття з дня народження Григорія Сковороди. Саме тут визначний український поет і філософ мешкав кілька років.

В Єгипті, в місті Олександрія у центральній новозбудованій  бібліотеці,
24 травня 2002 року відбулося відкриття меморіальної плити на честь Лесі Українки. Її виготовленням та встановленням займалося Товариство української культури в Угорщині.

пам'ятник угорському королю Андрашу та його дружині, королеві Угорщини Анастасії

пам’ятник угорському королю Андрашу та його дружині, королеві Угорщини Анастасії

17 листопада 2001 року на півострові Тігань, поряд з церквою Тиханського абатства, встановлено пам’ятник угорському королю Андрашу І та його дружині, королеві Угорщини Анастасії – київській княгині, доньці Ярослава Мудрого.

У 2007 році в Будапешті було встановлено бронзовий пам’­ятник Тара­со­ві Шевченку. Відкривали його Президенти України та Угорщини Віктор Ющен­ко та Ласло Шойом.

Урочисте відкриття пам’ятного знака жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні  відбулося 29 квітня 2009 року у самому центрі Будапешта, на майдані Шандора Петефі на лівому березі Дунаю. Відкрив його Президент України Віктор Ющен­ко на перехресті популярних туристичних маршрутів, на території, яка вважається світовою культурною спадщиною.

Також у містечку Чьомьор, яке знаходиться за кілька кілометрів на північ від Будапешту, у Меморіальному комплексі «Gloria Victis», який споруджено на пам’ять 100 мільйонів жертв комуністичних режимів по всьому світі, 27 листопада 2010 року відкрито Меморіальний знак пам’яті невинних жертв Голодомору.

Реклама
Запись опубликована в рубрике Діаспора в світі, Новини. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s